Поруч з війною: як живе фронтове Кримське?

Українські військові йдуть з позицій до магазину по вулиці Миру у фронтовому селищі Кримське, вересень 2021 року

На заході сонця до села повертається череда корів. Неподалік добряче «гупає», здається, СПГ. На гучні звуки не реагує ані пастух, ані тварини. Така собі сучасна пастораль, дещо схиблена ідилія військового часу.

Село Кримське за даними Вікіпедії досі відноситься до Новоайдарського району і має населення 1662 особи. Насправді ж, Кримське віднедавна є частиною Гірського району та вміщає всього 510 осіб. Більшість людей виїхали, коли село переходило з рук в руки в 2014. Однак, чимало й заїхали – переселенці із окупованих територій, а також військові, які лишилися тут по завершенні служби.

«Вранці встаєш – і вже Україна»

«Велике будівництво» сюди ще не дійшло, тож першим квестом є дістатися села, не потонувши в пісках, не заплутавшись на численних роздоріжжях, і не побивши автівку на ямах. Однак місцеві по-іншому оцінюють якість покриття. «Дорога зараз набагато краща!.. – запевняє Світлана, діловодка відділу ЦНАП Гірської міської цивільної адміністрації. – Зараз усе розкваситься, розмокне, і ця дорога на гірки буде непрохідна. Спасибі, військові нам дали дорогу через ліс, через понтон. Бо 15-17 рік – у нас була дорога тільки через гірки. І ми навіть людей перші роки – 15, 16, 17 – вивозили МНС-івськими машинами».

Пантонна переправа до села Кримське через річку Сіверський Донець

Читати повний репортаж на сайті Donbas Frontliner