Річниця боїв під Дебальцево

Цими днями річниця боїв під Дебальцево. 7 років тому в Дебальцево було дуже страшно. Сумнозвісний "котел" став раною не лише кривавою, а й психологічною для тих, хто звідти повернувся.

Тож, користуючись нагодою, хочемо розповісти вам історію Віктора Михайленко – одного з перших резидентів Будинку ветерана “Бандерівський Схрон”. Віктор пішов захищати цілісність і незалежність України добровольцем - у вересні 2014 року. В складі першої роти протитанкової оборони 25-го батальйону Київська Русь він потрапив у один із найважчих напрямків – під Дебальцеве. В лютому 2015 року їх рота потрапила в оточення: їх обступили ворожі танки, накривало артилерією. Як потім Віктор зізнається в інтерв’ю військовому кореспонденту Андрію Цаплієнко – було дуже страшно, адже не бояться тільки дурні. Але хлопці не втрачали присутності духу і тримали оборону. Маючи в своєму розпорядженні лише одну СПГ і не маючи прицілу, Віктору та його командиру Олександру Курінному навіть вдалося підбити ворожий танк. За це вони були представлені до урядової нагороди.

Це були страшні бої і з їх роти з оточення вийшли не всі: із 40 чоловік - лише 24. Віктор вижив, але отримав контузію. Тягар втрат і пережитого наклав свій відбиток на здоров’я та душевний стан воїна – в нього виникли серйозні проблеми зі здоров'ям, також він потребував психологічної підтримки. Так він потрапив до нашого Центру.

На той момент, на початку 2017 року, ми лише формували програму психо-соціальної адаптації. Проте в нас було інтуїтивне розуміння, що найбільше, чого потребує людина у такому стані – це підтримки, прийняття та безпечного середовища. Тож ми намагалися забезпечити це для наших резидентів. І, як нам здається, нам це вдалося. Адже коли, по поверненню до звичайного життя, Віктор зустрів своє кохання та вирішив одружитися, місцем вінчання молодята з Броварів обрали церкву в Клубівцях. Для нас це дуже багато означає.

Одним з механізмів боротьби з тривогою та страхом, які ми всі зараз проживаємо, є творення маленьких добрих вчинків. Зараз найкращий час допомагати тим, хто, здолавши страх, захищав нас від ворога.

Ми неймовірно вдячні тим, хто  вже долучився до підтримки ветеранів та фондував наш проєкт. Ми зібрали вже практично третину потрібної суми!